Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розсупонювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розсупонити — див. розсупонювати … Український тлумачний словник
розсупонювання — я, с. Дія за знач. розсупонювати … Український тлумачний словник
розсупонюватися — ююся, юєшся, недок., розсупо/нитися, нюся, нишся, док. 1) Розв язуватися (про супоню, що стягує хомут запряженого коня). || перен., розм. Розв язуватися, розпускатися (про що небудь зв язане, стягнуте). 2) перен., розм. Розв язувати, розстібати… … Український тлумачний словник
розв'язувати — 1) = розв язати (роз єднувати кінці чого н. зв язаного); розшморгувати, розшморгнути, розсупонювати, розсупонити (супоню, зав язку, петлю, вузол тощо); розшнуровувати, розшнурувати, розпускати, розпустити (шнурок, тасьму, плетиво тощо),… … Словник синонімів української мови
